Завантаження
  • Закрито
Статистика конкурсу
  • Учасники: 2
  • Записи: 3
  • Подобається: 0
  • Переглядів: 92
  • Тривалість конкурсу Кінець
  • Записи Кінець
  • Голоси Кінець

Журба з журбою ходить

І не спасти біди.

І хліб уже не родить -

Танків одні сліди.

 

Війна похоронила

І снігом замела,

Останню душу вбила -

Життя перевела.

 

І не знайдуть радари

Ознаки тут життя -

Поклали нам варвари

Свій слід на покуття...

 

Журба з журбою ходить,

Відводить очі він.

Я "не хотів" підводить...

Але дзвенить уже дзвін...

 

Братів похоронили,

Всіх тих, що полягли.

І край оборонили -

До миру відтягли...

 

Принесли зло зі сходу,

Із брудом завезли.

І для свого народу

Зав'язані вузли.

 

Цвіли тут білі вишні,

Росли пишні сади.

Були села затишні,

А зараз лиш ади.

 

Зараза тут зростала

І до сих пір росте,

Щоб всунути кинжала

Як тільки проросте.

 

Зараза та є заздрість,

Страшна людська напасть.

Щоб похоронити радість

І волю у нас вкрасть.

 

Жили у мирі злагод,

Ділили черствий хліб.

Пройшли роками пагод

І мав хто що наскріб.

 

Коли ми розділились,

І свій обрали шлях -

Ви просто обізлились,

Бо в них буде свій дах.

 

Країна будувалась,

Садилися сади...

Інфекція проснулась

І привезли "Гради".

 

Все знищено і спалено,

Пухлину щоб створить.

Руїнами завалено,

Вогонь вражди горить.

 

Не дам вам жити в спокої,

І бути краще нас.

Із-за стіни високої

Не випустимо вас.

 

Але біда не в горі,

І не в тому, що злить

А в тім, що у власнім дворі

Зараза теж сидить.

 

І боронити важко.

Ще важче не продать,

Коли народ як пташко

А ви все обідрать.

 

Іде війна на сході,

Тримайтеся брати -

Стоїть журба на вході,

А за спиной кати.

 

Питання тільки часу,

Терпіння і межі.

Критичну вже знов масу

Піднагребли мужі.

 

Коли буде підтримка

Єдина буде рать,

Не стане вже затримка -

Не будуть продавать.

 

Й не пропустить, не згаяти

Оту чарівну мить,

Коли той півень заздрості

Додому полетить.

Поширити запис

Опис

Моє бачення війни сході України